ГОРОДСКАЯ ЖИЗНЬ

 

эссе: Життєві антоніми. КРАСУНЯ і ЧУДОВИСЬКО.

размышлизмы в художественной форме



Деколи хочеться почути думки інших.Так,для власного розвитку,чи для цікавості.Але деколи чужі думки жахають своЇм егоїзмом чи невихованістю.Краще таке не чути.


Так ось.Маршрутка.Всі повертаються додому...
--Дякую,-промовила КРАСУНЯ на пропозицію ДЖЕНТЕЛЬМЕНА присісти на його місце.
*****<<Може познайомимось?Ух,яка розкішна!Скільки Вам років?>>-подумав ДЖЕНТЕЛЬМЕН.
Народу ще більше.На дорозі затор.
--Обережніше!!!Невже неможна акуратніше!?-взірвалася КРАСУНЯ у відповідь на притискання збоку якоїсь ЖІНОЧКИ.*****<<Яка нахаба!Не може стояти рівно.Та ще й яка страшна!Господи,бувають же такі...>>
--Вибачте,я ненавмисне,-тихо відповіла притиснута до КРАСУНІ жіночка років 35.Порівняно з Красунею,ВОНА була досить скромно вдягнута,ненамальована і дещо стомлена після важкого робочого дня.Її немодельна зовнішнісь була підкреслена невеличкими зморшками від постійних турбот про дітей.*****<<Чесне слово,я не хотіла Вас образити.Просто люди напирають,та й водій різко тормозить...зовсім не зважає на людей...просто як у мене на роботі...ой,не встигла я сьогодні норму зробити...але ж не треба так на мене кричати!А з інщого боку,це начальниця просто роздратована була-в неї ж також є вимогливий начальник,свої норми...а так вона непогана людина,може відпустити коли в мене діти хворі...ДІти,діти,де вас подіти...Коли вже нарешті температура впаде,дитина вже зовсім стомилася.Чи зробили уроки...Ой,треба вчительку малої попередити,що лікар казав до середи ще сидіти вдома.Нагадаю малому,щоб в понеділок Їхав на 9ту собі за довідкою...Гроші дам тільки на тролейбус.Гроші...Коли вже та зарплата?Знову не зможу купити чоботи.А,як буде,так і буде:проходила дві зими в кросівках на товстий носок і ще прохожу.Головне,щоб малим купити взуття вийшло.А які гарні чобітки в НЕЇ!Це напевно я замастила їх наступивши.Вибачте.Як вона гарно вдіта!Все до смаку!>>
*****<<Невже таки люди бувають?!якась така ніяка,хоч би намалювалась чи що....все таки на люди виходить.Знову вона напирає!>>
--Та що ж це таке!-знову прикрикнула КРАСУНЯ на винуватицю її дискомфорту.
--Вибачте ще раз,вибачте!-прошепотіла ЖІНКА,намагаючись відсунутись.-Мені так шкода.Я поки що нічого не можу зробити,потерпіть ще трохи.Через декілька зупинок людей буде менше,тільки б вистояти у тім заторі.
У відповідь КРАСУНЯ мовчки приклацнула язиком,зверхньо кинувши погляд на "вперту" ЖІНКУ.*****<<І де ж такі беруться?Сиділа би собі вдома,людей не лякала.В маршрутці місця було б більше.І хто тебе вдіватися вчив?Зовсім смаку нема.Та й шмаття певно з секонду...ха,Нечепура,замарашка!>>
ДЖЕНТЕЛЬМЕН,відійшовши трохи вбік,здивовано відвернув очі від КРАСУНІ:*****<<Невже так треба перейматись-всіх тиснуть.Та й кричати не обов"язково...Така гарна,а така злосна...>>
Зупинка.Людей побільшало.Стояти важко навіть на одній нозі.
--Та скільки можна!!!Ти мені випачкала чоботи!-зневажно прикрикнула КРАСУНЯ на НЕЧЕПУРУ.*****<<Стояти рівно не може!Чи вона не п"яна часом?!Нахаба!Чудовисько,а не жінка!Чоботи такі дорогі-щоб не поцарапала,треба глянути...>>
ДЖЕНТЕЛЬМЕН скривився ненароком і спробував відійти глибше в маршрутку,подалі від крикливої пані:*****<<Це ж треба,хто її виховував?Вона немає елементарної поваги до людей.А спочатку мені подобалась.Не дай Бог комусь таку вередливу дружину-згноїть зі світу.>>Тепер для нього ця жінка зовсім не здавалася красунею.Почуття симпатії помалу переростали у неприязнь.
--Ще раз вибачте,-промовила винна і ненароком притиснулась до Джентельмена.
*****<<А ось ця нібито й нічого.-посміхнувся на здивування для себе ДЖЕНТЕЛЬМЕН.-Хоча здавалась якоюсь маленькою потворою.Подумаєш,вдіта не по моді.Якщо підкрасити,жіночнішою буде виглядати.Зовсім не Чудовисько,можна сказати майже Красуня...Навіть на якусь актрису подібна.Та й скромна і ввічлива,рідкість велика.Повезло її чоловікові.А Чудовиськом виглядає якраз та,що кричить і злоститься...>>
Якась бабця протиснулась між людьми і стала поряд з Красунею.
--Сідайте,будьласка.-запропонувала ТА.*****<<Бачите яка я добра.Бабці звільнила місце.>>-окинула задоволеним поглядом своїх ближніх сварлива КРАСУНЯ.Через гордість за себе і не помітила як стала на ногу ЖІНЦІ,яку сварила.
*****<<Яка ввічлива жінка,-блиснуло у голові НЕЧЕПУРИ,вивільняючи свою ногу з під каблука Красуні.-Мало хто поважає тепер старших.От і мій малий звільняє місце і руку подає при виході.Хоча каже,що однокласники кепкують з нього.Нічого,якось воно буде.Все ж таки більше цінують ввічливих.Та й повага до людей ніколи лишньою не була.Ой!Я забула взяти синю папку...Підведу людину...Треба вернутися за нею-Світлана на мене розраховує.Трохи грошей бракує...Нічого,вернусь на роботу пішки,а вже додому поїду.Подумаєш,якихось 4 зупинки проїхала.>> і одразу попросила водія:
--Зупиніться,будьласка,на наступній зупинці.-почала пробиратися до виходу заклопотана ЖІНКА.
ДЖЕНТЕЛЬМЕН провів поглядом СВОЮ КРАСУНЮ і неохоче прилаштувався біля теперішнього ЧУДОВИСЬКА.Хоча,якщо вона звільнила місце бабці,то може не все так погано і ще є надія на її зміну на краще...ЙОГО думка змінилася остаточно:ЖІНКА гарна серцем краще,ніж гарна лицем.І зовсім неважливо як ти виглядаєш:КРАСУНЯ чи ЧУДОВИСЬКО.Треба пильнувати,щоб не бути в серці потворою.
ВАЖЛИВІШЕ ЯКОЮ Є ВНУТРІШНЯ ЛЮДИНА,А НЕ ЗОВНІШНЯ ВИДИМІСТЬ КРАСИ.



Создан 29 июл 2013



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
 
Всё о болезнях кошек и их лечении